Древослів

Словник Української Мови

  • закришений

    1. Такий, що перебуває у стані, коли доступ до нього обмежено або неможливий; протилежне до відкритого.

    2. Про людину: некомунікабельний, схильний до самотності, що не ділиться своїми думками та почуттями; інтровертований.

    3. Про установу, організацію, підприємство: такий, що припинив свою діяльність або доступ до нього для сторонніх осіб.

    4. У фізиці та техніці: що утворює замкнений контур, коло або систему (наприклад, закритий ланцюг).

    5. У лінгвістиці: про склад, що закінчується приголосним звуком.

  • закричатися

    1. Дієслово доконаного виду, що означає почати кричати, видати крик, загучати голосно (про людину, тварину або предмети, які можуть видавати звук).

    2. Розмовне значення: накричатися вдосталь, до втоми, досягти бажаного криком або скаргами.

  • закричати

    1. Різко, голосно й несподівано почати кричати, видати гучний голос (окрик, вигук тощо).

    2. Підвищивши голос, почати говорити дуже голосно, часто через сильне збудження, гнів, біль або інші емоції.

    3. (переносно) Різко та голосно зазвучати (про неживі предмети, явища природи тощо).

  • закриття

    1. Дія за значенням дієслова “закрити” — переведення чогось у стан, коли воно не доступне для проходу, використання або огляду; припинення доступу, роботи або функціонування чогось (наприклад, закриття засідання, закриття заводу, закриття дверей).

    2. Те, що закриває, затуляє собою щось; кришка, заслінка, щит (наприклад, закриття люка, закриття клапана).

    3. У спорті (зокрема, у футболі, хокеї) — захисна дія гравця або групи гравців, спрямована на блокування атаки суперника, переривання передачі м’яча або шайби.

    4. У військовій справі — пристрій або елемент, що захищає механізм, вузол зброї або об’єкт від впливу зовнішнього середовища (пилу, вологи) та пошкоджень (наприклад, затворна рама з закриттям).

  • закритоплідність

    Ботанічний термін, що позначає особливість квіткових рослин (покритонасінних), у яких насіннєві зав’язі розвиваються всередині закритого порожнистого органу — маточки, а насіння захищене плодом.

  • закритоплідний

    1. (у ботаніці) такий, що має зав’язь, захищену стінками заростка, з якої утворюється плід у покритонасінних рослин; антонім — голонасінний.

    2. (у ботаніці) що належить до покритонасінних рослин або стосується їх.

  • закритичний

    1. Пов’язаний із закритією, що стосується закриття чогось, закритий.

    2. У літературознавстві: такий, що стосується завершальної частини художнього твору, його розв’язки.

  • закритися

    1. Перейти у стан, коли що-небудь зачинені двері, вікна, кришки тощо перекривають доступ, огляд або прохід; стати закритим.

    2. Припинити роботу, діяльність, функціонування (про підприємство, установу, заклад тощо).

    3. Припинити доступ до чого-небудь, припинити діяльність у певній сфері (наприклад, закритися від світу, у собі).

    4. Стати непомітним, зникнути з огляду (про небесне світило, видимий об’єкт).

    5. Покритися чим-небудь, стати закритим (наприклад, закритися хмарами, туманом).

    6. Розм. Припинити спілкування, контакти з кимось; ізолювати себе.

  • закритий

    1. Такий, що не має вільного доступу, перебуває під замком або охороною; протилежне до відкритий.

    2. Обмежений для відвідування або користування певним колом осіб; приватний, непублічний.

    3. Такий, що не функціонує, припинив роботу (про установу, підприємство тощо).

    4. Просторово обмежений, оточений з усіх боків; що не має виходу назовні.

    5. Про людину: некомунікабельний, стриманий у виявленні почуттів, думок; замкнутий.

    6. У фізиці, техніці: такий, що утворює ізольовану систему або контур, не має виходу у зовнішнє середовище.

    7. У лінгвістиці: про склад — такий, що закінчується приголосним звуком.

  • закрити

    1. Зсунувши, насунувши, спустивши щось, зробити так, щоб відкритий простір, отвір, щілина тощо перестали бути доступними для проходу, проникнення, огляду; щільно притулити одне до одного частини предмета, що розкривається або розсувається.

    2. Покрити чимось зверху, натягнути, насунути кришку, покривку тощо, щоб ущільнити, захистити вміст, зробити недоступним для огляду.

    3. Припинити доступ кудись, до чогось, переставши функціонувати, припинивши роботу, діяльність (про установу, підприємство, заклад тощо).

    4. Припинити якусь діяльність, процес, роботу; зупинити, завершити щось.

    5. Зробити недоступним для користування, використання; заблокувати, запечатати.

    6. Завершити фінансову операцію, рахунок, угоду тощо.

    7. Захистити від впливу зовнішніх чинників, небезпеки; прикрити собою.

    8. У спорті та азартних іграх: зробити ставку на всі можливі варіанти для гарантованого виграшу або перешкодити супернику у грі.