Древослів

Словник Української Мови

  • візуалізатор

    1. Програмне забезпечення або інструмент, призначений для перетворення даних, моделей або алгоритмів у графічні образи, діаграми, анімації чи інші форми наочного представлення для полегшення сприйняття та аналізу.

    2. Людина, фахівець (наприклад, дизайнер, інженер, аналітик), яка займається створенням візуальних образів, схем, інфографіки на основі складних даних або концепцій.

    3. Пристрій або компонент технічної системи, що відповідає за формування, обробку або відображення візуальної інформації (наприклад, у складі медичного обладнання).

  • еоловий

    1. Стосовний до Еола, бога вітрів у давньогрецькій міфології; властивий йому.

    2. Підвітряний, створений або викликаний дією вітру (про форми рельєфу, геологічні відкладення тощо).

    3. Музичний: такий, що звучить від дії вітру (про інструменти, пристрої).

  • візуал

    1. (в мистецтві, дизайні, медіа) Загальний зовнішній вигляд, образ, стильове оформлення чогось, що сприймається зором; сукупність візуальних характеристик (кольору, форми, композиції тощо).

    2. (в шоу-бізнесі, попкультурі) Публічний образ, зовнішність та стиль артиста або музичного гурту, що є важливою складовою їхнього іміджу.

    3. (в інтернет-середовищі, соціальних мережах) Візуальний контент (наприклад, фотографія, ілюстрація, колаж, оформлена цитата), призначений для публікації в мережі.

  • геохора

    1. У геоботаніці — ділянка земної поверхні з певним типом рослинного покриву, що характеризується специфічним співвідношенням екологічних факторів (клімат, ґрунти, рельєф тощо).

    2. У ландшафтознавстві — просторово обмежена, відносно однорідна територіальна одиниця ландшафту, структурний елемент геосистеми (наприклад, окремий схил, балка, вершина пагорба).

  • візочок

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “віз” — невеликий віз, легка колісна конструкція для перевезення вантажів або людей, часто ручна.

    2. Спеціальний рухомий пристрій на колесах для пересування або транспортування (наприклад, інвалідний візочок, візочок для перевезення дітей).

    3. У техніці — рухома частина або вузол деяких механізмів та верстатів, що переміщається по напрямних (наприклад, візочок крана, візочок швейної машинки).

  • еолова

    1. Належна Еолові (богу вітрів у давньогрецькій міфології) або пов’язана з ним.

    2. Утворена або зумовлена дією вітру (про форми рельєфу, відкладення тощо).

  • геофіти

    Геофіти — рослини, у яких органи, що переносять несприятливий період (зиму, посуху), заховані під землею у вигляді бульб, цибулин, кореневищ чи коренепагонів.

  • візометрія

    Візометрія — метод вимірювання гостроти зору за допомогою спеціальних таблиць (оптичних таблиць), що містять літери, символи або картинки різного розміру.

    Візометрія — кількісна оцінка зорової функції, яка визначає мінімальний кут розрізнення оком двох точок.

  • візок

    1. Зменшувальна форма до слова “віз”: невеликий віз, зазвичай з одним або двома колесами, призначений для перевезення невеликих вантажів або поїздок однієї-двох осіб.

    2. Рухомий пристрій на колесах або роликах для переміщення вантажів, обладнання або сировини у виробничих, складських, торгових або побутових умовах (наприклад, вантажний візок, візок для багажу, візок у супермаркеті).

    3. Спеціальна рухома частина або пристрій у механізмах, машинах та обладнанні, що забезпечує їх переміщення або подачу (наприклад, візок верстата, візок принтера).

    4. Дитячий транспортний засіб для перевезення немовлят та маленьких дітей, що має кузов, ручку для штовхання та кріплення для сидіння; дитячий візок.

  • геофіт

    геофіт — рослина, бруньки відновлення якої для перезимівлі або перенесення несприятливого періоду (спекотної посухи) заховані в ґрунті (наприклад, на кореневищах, цибулинах, бульбах).