еол

1. (грецька міфологія) Бог вітрів, син Посейдона, який жив на плавучому острові Еолія та мав владу над усіма вітрами; зображався з міхом, повним вітрів.

2. (переносне значення, поетичне) Поезія, музика, що нагадує за звучанням шум вітру; вітер, повітряна стихія.

Приклади вживання слова

еол

Приклад 1:
Еол насупившись сказав. – Я все б зробив за сюю плату, Та вітри всі порозпускав: Борей недуж лежить з похмілля, А Нот поїхав на весілля, Зефір же, давній негодяй, З дівчатами заженихався, А Евр в поденщики найнявся, – Як хочеш, так і помишляй!
— Самчук Улас, “Марія”