1. У геоботаніці — ділянка земної поверхні з певним типом рослинного покриву, що характеризується специфічним співвідношенням екологічних факторів (клімат, ґрунти, рельєф тощо).
2. У ландшафтознавстві — просторово обмежена, відносно однорідна територіальна одиниця ландшафту, структурний елемент геосистеми (наприклад, окремий схил, балка, вершина пагорба).