еоловий

1. Стосовний до Еола, бога вітрів у давньогрецькій міфології; властивий йому.

2. Підвітряний, створений або викликаний дією вітру (про форми рельєфу, геологічні відкладення тощо).

3. Музичний: такий, що звучить від дії вітру (про інструменти, пристрої).

Приклади вживання

Приклад 1:
Еоловий – класичний лес, дає вертикальні сколи у відслоненнях. Існує й інша теорія походження лесу та лесовидних суглинків.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прикметник () |