закритий
[zɑkrɪtɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Такий, що не має вільного доступу, перебуває під замком або охороною; протилежне до відкритий.
-
Обмежений для відвідування або користування певним колом осіб; приватний, непублічний.
-
Такий, що не функціонує, припинив роботу (про установу, підприємство тощо).
-
Просторово обмежений, оточений з усіх боків; що не має виходу назовні.
-
Про людину: некомунікабельний, стриманий у виявленні почуттів, думок; замкнутий.
-
У фізиці, техніці: такий, що утворює ізольовану систему або контур, не має виходу у зовнішнє середовище.
-
У лінгвістиці: про склад — такий, що закінчується приголосним звуком.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закритий, р. закритого, д. закритому, з. закритого, о. закритим, м. закритім