1. Такий, що не має вільного доступу, перебуває під замком або охороною; протилежне до відкритий.
2. Обмежений для відвідування або користування певним колом осіб; приватний, непублічний.
3. Такий, що не функціонує, припинив роботу (про установу, підприємство тощо).
4. Просторово обмежений, оточений з усіх боків; що не має виходу назовні.
5. Про людину: некомунікабельний, стриманий у виявленні почуттів, думок; замкнутий.
6. У фізиці, техніці: такий, що утворює ізольовану систему або контур, не має виходу у зовнішнє середовище.
7. У лінгвістиці: про склад — такий, що закінчується приголосним звуком.