Який слугує для завершення чогось, останній у послідовності подій або дій; фінальний, кінцевий.
Який є результатом, підсумком певного процесу або діяльності; підсумковий.
завершальний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Почався завершальний етап історії неолітичної Японії — пізній дзьомон. Перші спроби перейти від бульбового до зернового рільництва датуються в Японії серединою III тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Завершальний етап управління конфліктом за допомогою ефектив- ної тактики співпраці передбачає переговори. Звичайно однією з умов початку переговорного процесу є тимчасове перемир’я.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”
Приклад 3:
При зазначенні довжини рядка слід враховувати завершальний нуль- символ. Наприклад, у вищенаведеному рядку str можна зберігати не 10, а лише 9 символів.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”
Частина мови: прикметник () |