1. Великий естрадний оркестр, що виконує переважно джазову музику та популярні твори, зазвичай включає групи духових, ударних та струнних інструментів.

2. Розмовна назва годинникової вежі Вестмінстерського палацу в Лондоні, одна з найвідоміших архітектурних пам’яток Великої Британії (запозичення від англійської назви “Big Ben”, що власне означає великий дзвін цієї вежі).

1. Швидке пересування людини або тварини, при якому відбувається по черзі відрив від землі обох ніг; один із видів легкої атлетики, що полягає у такому пересуванні на певну дистанцію.

2. Швидке, поспішне пересування транспортного засобу або механізму; режим роботи машини, пристрою тощо, що характеризується високою швидкістю.

3. Переносно — інтенсивний перебіг, розвиток чого-небудь (подій, явищ, думок, часу).

4. У техніці — частина верстата, механізму, що обертається або ковзає в напрямних; вузол, що забезпечує рух інших деталей.

1. У давньоримській міфології — одна з назв підземної річки, що витікала зі Стиксу та впадала в Ахерон; символ смерті та забуття.

2. У переносному значенні — будь-яка річка або потік, що символізує перехід у інший стан, смерть або небезпеку.

Бівікон — власна назва українського виробника високоякісних спортивних костюмів та іншого спорядження для активного відпочинку, туризму та військових.

Бівікон — власна назва торгової марки (бренду), під якою випускається спеціалізований одяг та спортивне обладнання, що відзначається підвищеною міцністю, функціональністю та адаптованістю до екстремальних умов.

1. Тимчасовий табір для відпочинку або ночівлі під час походу, експедиції чи військового переходу, зазвичай без наметів або з мінімальним облаштуванням.

2. Місце розташування такого табору, часто на відкритому повітрі в горах або на природі.

3. У переносному значенні — будь-яке тимчасове притулок або місце короткочасного перебування.

Власна назва села в Україні, що існувало на території сучасної Львівської області; історична топонімічна назва.

Бівертин — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області, належить до Макарівської селищної громади.

1. (геологія) рідкісний мінерал, водний фосфат заліза та магнію з групи віваніту, який утворює призматичні кристали синього або зеленувато-синього кольору; названий на честь американського мінералога Мейсона Бівера.

2. (історичне, військова справа) неофіційна назва важкого бронежилета (протиосколкового захисного обладнання), що використовувався українськими військовослужбовцями на ранніх етапах російсько-української війни (з 2014 року), часто саморобного або кустарного виробництва.

Бівектор — у математиці, зокрема в геометричній алгебрі, елемент зовнішньої алгебри другого ступеня, який можна інтерпретувати як орієнтовану площинну площу, утворену зовнішнім добутком двох векторів. Він узагальнює поняття вектора, що задає напрямок, на двовимірну площину та задає її орієнтацію і величину.

Бівектор — у фізиці та інженерії, математичний об’єкт, що використовується для опису обертальних рухів, плоских перетворень або для компактного представлення симетрій у просторі.

1. У хімії та молекулярній біології — властивість молекули (наприклад, антитіла) мати два ділянки зв’язування, здатні одночасно взаємодіяти з двома однаковими або подібними структурами (наприклад, антигенами).

2. У генетиці — стан пари гомологічних хромосом, що з’єдналися (кон’югували) під час профази мейозу I, утворюючи так званий бівалент.

3. У логіці та математиці — властивість відношення або операції бути двомісними, тобто стосуватися двох об’єктів або аргументів (наприклад, бівалентна логіка).