1. Жінка, яка працює у будівельній галузі, займається будівництвом (споруд, конструкцій тощо) як фахівчиня або робітниця.

2. Жінка, яка безпосередньо керує будівельними роботами або очолює будівельну організацію, підприємство.

3. Перен. Жінка, яка створює, розвиває, укріплює щось (наприклад, нове суспільство, державу, наукову школу).

1. Фахівець, який займається будівництвом, спорудженням будівель, інженерних конструкцій або інших об’єктів.

2. Робітник, що безпосередньо виконує роботи зі зведення, монтажу або ремонту будівель та споруд.

3. (переносне значення) Той, хто створює, творить щось важливе, фундаментальне; піонер, засновник.

1. Рідкісне, застаріле позначення для колючих рослин родини айстрових, зокрема будяків, осоту та інших схожих видів; сукупність таких рослин, зарості будяків.

2. У переносному значенні — щось колюче, неприємне, що дратує або заважає; безладдя, непорядок.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “будяк” — невелика рослина родини айстрових, зазвичай з колючим стеблом і листям, що часто вважається бур’яном.

2. Розмовна назва для будь-якої невеликої або молодої рослини, що має колючки або схожа на будяк.

3. (у переносному значенні) Про людину, здебільшого дитину, яка є неслухняною, гостро відповідає або “колється” словами.

1. Збільшена форма від слова “будяк”: дуже великий, розлогий будяк.

2. (переносно) Про щось велике, колюче або неприємне, що нагадує будяк за зовнішнім виглядом або властивостями.

1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від назви рослини «будяк» або пов’язане з поняттям «будячина» (місце, поросле будяками).

1. Рідкісне прізвище українського походження, утворене від назви рослини «будяк».

2. У місцевих говірках — окрема велика, потужна або колюча рослина будяку; також може вживатися як збірна назва для заростей будяків.

1. Рослина родини айстрових, переважно з колючим стеблом і листям, що часто вважається бур’яном; загальна назва для багатьох видів родів Cirsium, Carduus, Onopordum та інших.

2. Переносно: про колючу, непривітну, сувору людину.

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на предка з особливими рисами характеру або зовнішності, пов’язаними зі словами “будити”, “буйний” або “буда” (споруда для виварювання поташу).

2. У місцевій топоніміці або неофіційному вживанні — можлива назва місцевості, урочища або невеликого поселення, історично пов’язаного з будівництвом або певним промислом (наприклад, випалюванням вугілля, поташним виробництвом).

1. (діал.) Те саме, що будівельник — людина, яка займається будівництвом, спорудженням будівель.

2. (зоол.) Рід птахів родини горобцевих, поширених в Африці на південь від Сахари; представник цього роду, що будує складні гнізда з трави з довгим коридором-тунелем (лат. Bubalornis).

3. (іхт.) Рід риб родини скорпенових, поширених у Чорному та Азовському морях; представник цього роду, звичайна будочка (лат. Mesogobius).