1. Рідкісна назва рослини з родини айстрових, відомої як будяк польовий або осот польовий (Cirsium arvense).

2. У народній медицині — назва лікарської рослини, яку застосовували при різних захворюваннях; зазвичай мається на увазі та сама рослина — будяк польовий.

1. (заст.) Той, хто не дотримується основних догматів християнської віри; віровідступник, єретик.

2. (перен., розм.) Людина, що порушує загальноприйняті норми поведінки, суспільні або моральні устої; безпутник, нікчемник.

1. Частина мови: іменник. Рідкісна, застаріла назва для бузини (рослина роду Sambucus).

2. Частина мови: іменник. Народна назва кущової рослини з пахучими квітками, зібраними в густі суцвіття, що належить до роду Syringa родини маслинових (напр., сирень звичайна).

3. Частина мови: іменник. Розмовна назва кольору, похідного від фіолетового, характерного для квіток деяких сортів цієї рослини.

1. Рідкісна назва для бузини чорної (Sambucus nigra) — кущової рослини родини адоксових з ароматними квітами та чорними ягодами, що використовується в народній медицині та кулінарії.

2. Місцевість, заросла бузиною; бузинник.

1. Рід рослин родини маслинових, що включає декоративні чагарники з ароматними квітами, зокрема бузину чорну (Sambucus nigra) та бузину червону (Sambucus racemosa); синонім — бузина.

2. Заст. або діал. Людина, яка займається вирощуванням або продажем бузку (сиріню).

3. У місцевих говірках може вживатися для позначення самого чагарника бузку (Syringa vulgaris).

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

2. (рідко, діал.) Місцевість, поросла бузиною; бузівник.

Бузинівка — власна назва села в Україні, що походить від слова «бузина» та вказує на місцевість, багату цією рослиною.

Бузинівка — власна назва річки в Україні, притоки іншої річки, що бере початок у місцевості, де росте бузина.

Бузинівка — народна назва алкогольного напою (настоянки, горілки), виготовленої на ягодах або квітах бузини.

1. Рідкісне прізвище українського походження, утворене від назви рослини «бузина».

2. (діал.) Місцевість, заросли або садок, де росте бузина.

1. Одна ягода бузини чорної або червоної.

2. Зменшувально-пестлива форма до слова “бузина” — невеликий кущ бузини або окрема його частина.

1. Рід чагарників або невеликих дерев родини жимолостевих з перистими листками, дрібними кремовими або жовтуватими квітками, зібраними в суцвіття, та дрібними темними ягодами, що ростуть у помірному кліматі; деякі види мають лікарські властивості, а плоди використовуються в кулінарії (рід Sambucus).

2. Деревина або саме таке дерево чи кущ.