бузинник

[buzɪnnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, утворене від назви рослини «бузина».

  2. (Ботаніка) –

    (діал.) Місцевість, заросли або садок, де росте бузина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бузинник, р. бузинника, д. бузинникові, з. бузинник, о. бузинником, м. бузинникові, к. бузиннику

Більше записів