1. Розмовна назва мешканця або уродженця міста Бузова (Київська область, Україна).

2. Розмовна назва мешканця або уродженця села Бузова (може стосуватися кількох однойменних сіл в Україні, наприклад, у Черкаській чи Львівській областях).

1. Рідкісне прізвисько або зменшувально-пестливе ім’я домашньої тварини, переважно собаки або кота.

2. У мовленні дітей або в розмовному стилі — уживається для позначення чогось незграбного, пухнастого або для ласкавого звертання до дитини.

3. (Заст., регіон.) Назва невеликої пташки, зазвичай повзача (наприклад, повзика) або синиці.

1. Народна назва лелеки білого (Ciconia ciconia) — великого перелітного птаха родини лелекових з довгими ногами, шиєю та дзьобом, що гніздиться на дахах, стовпах чи деревах.

2. Рідкісне, застосування як власна назва або термін: невеликий населений пункт або місцевість, назва яких походить від поширеної в даній місцевості гніздової колонії лелек.

1. Рідковживана назва села Бугаків у Черкаській області, розташованого на березі річки Тясмин.

2. У місцевому вжитку — назва колишнього хутора, що існував на території сучасної Черкаської області.

1. Розмовна назва лелеки, зокрема білого лелеки (Ciconia ciconia).

2. Вживається як власна назва, зокрема прізвисько або ім’я персонажа в фольклорі та художніх творах (наприклад, Бузько — ім’я лелеки в казках).

1. Рослинний рід (Heracleum) з родини окружкових, що включає великі трав’янисті рослини з потужними порожнистими стеблами та великими перистими листками; деякі види (наприклад, борщівник) можуть викликати опіки шкіри.

2. Народна назва окремих видів цього роду, зокрема борщівника звичайного (Heracleum sphondylium) або борщівника Сосновського (Heracleum sosnowskyi).

3. У переносному значенні — про високу, міцну, дужу людину (зазвичай про хлопця, юнака).

1. Мінерал класу силікатів, різновид польового шпату, що зустрічається у вигляді дрібних кристалів; названий за місцем знахідки біля міста Бузулук (Росія).

2. Рідкісний мінерал, гідратований фосфат кальцію та алюмінію, знайдений у печері Кришталева (Україна); наукова назва — кальциофіліт.

1. Народний щипковий музичний інструмент грецького походження, різновид лютні з довгим грифом і парними струнами, що використовується переважно у грецькій та кипрській музиці.

2. Рідкий суп, юшка, приготована з пшона та овочів (переважно у південних регіонах України, особливо в Одесі та на Бессарабії).

Бузувірів — форма родового відмінка множини від власної назви “Бузувіри”, яка позначає історичну козацьку родину (рід) на Запоріжжі, відому з джерел XVII–XVIII століть.

1. Власна назва історичної повісті українського письменника Івана Нечуя-Левицького, вперше опублікованої 1883 року, яка розповідає про події національно-визвольної боротьби (коліївщини) в Україні XVIII століття.

2. (За назвою твору) Переносно — бунт, повстання, стихійний вияв непокори, що часто асоціюється з боротьбою за національну чи соціальну справедливість.