1. Розмовна назва лелеки, зокрема білого лелеки (Ciconia ciconia).
2. Вживається як власна назва, зокрема прізвисько або ім’я персонажа в фольклорі та художніх творах (наприклад, Бузько — ім’я лелеки в казках).
бузько
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ну чисто тобі бузько, з раптовою ніжністю подумала я, і здивувалась, навіщо сиджу в шафі. Але цієї миті Аделя раптом простягнула руки вперед і вгору, притягнула Йосифове обличчя до себе й поцілувала.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |