1. Зменшувально-пестливе від “бідняк” — людина, що перебуває в бідності, має скрутне матеріальне становище; часто вживається для вираження співчуття або жалі.

2. (переносне значення) Про того, хто викликає жалість, співчуття через своє нещасливе, безпорадне становище, страждання (про людину або тварину).

1. Зменшувально-пестливе від “бідняк” — людина, що перебуває в бідності, нужді, часто з відтінком співчуття.

2. (переносно) Про того, хто викликає жалість, співчуття через своє нещасливе становище, слабкість або невдачу.

1. Рідкісна назва невеликої річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями.

2. (заст., діал.) Зменшувально-пестлива форма до слова “бідняк” у значенні бідна, знедолена людина.

1. Людина, яка живе в бідності, має дуже обмежені матеріальні засоби; бідний, незаможний селянин або робітник.

2. Іст. В період НЕПу в СРСР — найбідніший селянин, який не мав господарства або мав його дуже мало і жив переважно заробітками; соціальна категорія, на яку опиралася радянська влада при проведенні колективізації.

1. Зменшувально-пестливе від “бідняжка” — людина, що викликає співчуття через своє скрутне становище, злидні або нещастя; часто використовується як звертання з відтінком жалі.

2. (у прямому звертанні) Ласкаве або жалісливе звертання до жінки або дівчини, що перебуває в скруті, або до істоти, яка сприймається як беззахисна.

1. Людина, що перебуває в скрутному, злиденному становищі; нещасна, бідна людина.

2. (У звертанні або при згадці) Вираз співчуття, жалі до когось; нещасний, бідолашний.

1. Збірна назва людей, які живуть у бідності, не мають достатніх матеріальних засобів для належного життя; бідні верстви населення.

2. Розм. Бідність, убогість як стан, відсутність достатку; те саме, що бідність.

1. (заст.) Жінка, що перебуває в бідності, злиднях; жебрачка, убога.

2. (заст., перен.) Про щось, що викликає співчуття, жаль (про людину, тварину, предмет тощо).

3. (діал.) Назва однієї з народних пісень, зазвичай ліричного або жалібного характеру.

1. Людина, яка живе в бідності, має недостатні матеріальні засоби для життя; жебрак, убогий.

2. (у прямому значенні) Той, хто зазнає лиха, нещастя; нещасна, пригноблена людина.

3. (переносне значення, розмовне) Про того, хто викликає співчуття своєю безпорадністю, невдачливістю або зовнішнім виглядом (часто із відтінком зневаги або жарту).

1. Дія за значенням дієслова “бідкувати”; вираження жалю, скарги, невдоволення через скрутне становище, нестатки або неприємності.

2. Слова, мова, висловлювання, якими виражається такий жаль або скарга; нарікання.