бідниця

[bidnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    (заст.) Жінка, що перебуває в бідності, злиднях; жебрачка, убога.

  2. (Лінгвістика) –

    (заст., перен.) Про щось, що викликає співчуття, жаль (про людину, тварину, предмет тощо).

  3. (Література) –

    (діал.) Назва однієї з народних пісень, зазвичай ліричного або жалібного характеру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бідниця, р. бідниці, д. бідниці, з. бідницю, о. бідницею, м. бідниці, к. біднице

Більше записів