Значення
- (Ботаніка) –
Рідкісне, застаріле позначення для колючих рослин родини айстрових, зокрема будяків, осоту та інших схожих видів; сукупність таких рослин, зарості будяків.
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні — щось колюче, неприємне, що дратує або заважає; безладдя, непорядок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. будяччя, р. будяччя, д. будяччю, з. будяччя, о. будяччям, м. будяччі, к. будяччя