будячина

[budjɑt͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, утворене від назви рослини «будяк».

  2. (Ботаніка) –

    У місцевих говірках — окрема велика, потужна або колюча рослина будяку; також може вживатися як збірна назва для заростей будяків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. будячина, р. будячини, д. будячині, з. будячину, о. будячиною, м. будячині, к. будячино

Більше записів