1. Жінка, яка в православ’ї та греко-католицизмі готується до постригу в черниці, проживаючи при монастирі та дотримуючись певних правил, але ще не давши чернечих обітниць.

2. Рідка біла фарба на основі вапна, крейди або білил, що застосовується в малярстві для фарбування стін, стель тощо; побілка.

3. Назва кількох видів риб родини коропових зі сріблястим (білуватим) забарвленням черева, зокрема представників родів *Alburnus* (верховодка звичайна) та *Chondrostoma* (підуст).

4. Біла або дуже світла грива у коня; також кінь з такою гривою.

5. У народній творчості: ласкаве або поетичне звертання до жінки, дівчини (часто в родинному колі), що підкреслює її чистоту, світлість.

1. Власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській та Львівській областях.

2. (заст.) Те саме, що білизна — білий колір, біла пляма; біла тканина, білі вироби з полотна (простирадла, сорочки тощо).

3. (заст., діал.) Біла глина, яку використовували для білення стін або в гончарстві.

1. Підприємство або спеціальне приміщення, де вибілюють (відбілюють) тканини, пряжу, папір або інші матеріали.

2. Застаріла назва для пральні, де займалися пранням та вибілюванням білизни.

1. Жінка, яка займається біленням (вибілюванням) тканин, полотна або білизни як професійним ремеслом.

2. Застаріла назва приміщення, цеху або підприємства, де виконували операцію білення (вибілювання) текстильних матеріалів.

3. Рідкісне позначення великої дерев’яної колоди з жолобом, яку використовували для ручного білення полотна.

1. Робітник, який займається біленням (вибілюванням) тканин, паперу, дерева тощо.

2. Застаріла назва працівника пральні або прачки, яка вибілювала білизну.

3. Рідкісне позначення пристрою або хімічного засобу, що використовується для процесу білення.

1. Біла фарба, переважно на основі свинцю, цинку або титану, що використовується в живописі, будівництві та побуті для надання поверхням білого кольору або для освітлення інших фарб.

2. (у множині, зазвичай “білила”) Косметичний засіб у вигляді білої кремуватої маси або порошку для відбілювання шкіри обличчя, шиї, рук, що був поширений у минулому.

3. (переносно, рідше) Те, що має яскраво-білий колір, нагадує білу фарбу (наприклад, про сніг, піну).

1. Біологічна рідина, що оточує жовток пташиного яйця, прозора у сирому вигляді та біла після теплової обробки; яєчний білок.

2. (у множині) Білі плями або смуги на тілі тварини (наприклад, на морді коня) або на пташиному пір’ї.

3. (у множині, розмовне) Білі гриби, білі (боровики).

4. (у множині, розмовне) Білі олівці для малювання на темному папері.

1. Жінка, яка працює на білизнярній фабриці або займається виробництвом, пранням та обробкою білизни.

2. Розм. Жінка, яка працює в білизнярному цеху, пральні або відповідає за чистий стан білизни (наприклад, у лікувальних, готельних закладах).

1. Білий колір, білість чого-небудь; світлість, яскравість.

2. Білі речі, білі вироби (переважно про тканини, білизну).

3. Білість обличчя, тіла (як ознака здоров’я або хвороби).

4. Білі плями, сліди від чого-небудь (наприклад, від солі).

5. Рідкі страви з борошна (наприклад, білизна з салом).

Процес або система розповсюдження, продажу та обліку квитків (білетів), зокрема в транспорті, на заходи чи в інших сферах обслуговування.

Процедура оформлення квитка (білета) на проїзд або відвідування заходу, що включає призначення місця, фіксацію даних та інші технічні дії.

У технічному контексті — система контролю та реєстрації доступу, часто за допомогою автоматизованих електронних пристроїв або програмного забезпечення.