білильник

1. Робітник, який займається біленням (вибілюванням) тканин, паперу, дерева тощо.

2. Застаріла назва працівника пральні або прачки, яка вибілювала білизну.

3. Рідкісне позначення пристрою або хімічного засобу, що використовується для процесу білення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |