1. Біла фарба, переважно на основі свинцю, цинку або титану, що використовується в живописі, будівництві та побуті для надання поверхням білого кольору або для освітлення інших фарб.
2. (у множині, зазвичай “білила”) Косметичний засіб у вигляді білої кремуватої маси або порошку для відбілювання шкіри обличчя, шиї, рук, що був поширений у минулому.
3. (переносно, рідше) Те, що має яскраво-білий колір, нагадує білу фарбу (наприклад, про сніг, піну).