хльорка

[xlʲorkɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ХЛЬ О РКА , и, ж., лайл. Те саме , що пов і я . З обстриженими головами , З підрізаними пеленами , Стояли [у пеклі ] хльорки (Котл., І, 1952, 128); І нащо йому така сила грошей здалас я ..Прогуля-проп’є з тією чортовою хльоркою ! ( Мирний , IV, 1955, 40); – Це ж чия така хльорк а Не Василев а – Несвітський сором спалював Тіну, вона затулила обличчя долонями , схлипнула (Мушк., День .., 1967, 28).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хльорка, р. хльорки, д. хльорці, з. хльорку, о. хльоркою, м. хльорці, к. хльорко

Більше записів