хльорка

Тлумачення із “Словника української мови”* ХЛЬ О РКА , и, ж., лайл. Те саме , що пов і я . З обстриженими головами , З підрізаними пеленами , Стояли [у пеклі ] хльорки (Котл., І, 1952, 128); І нащо йому така сила грошей здалас я ..Прогуля-проп’є з тією чортовою хльоркою ! ( Мирний , IV, 1955, 40); – Це ж чия така хльорк а Не Василев а – Несвітський сором спалював Тіну, вона затулила обличчя долонями , схлипнула (Мушк., День .., 1967, 28).