шелесткий
[ʃɛlɛstkɪj] Прикметник
Буква:Ш
Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ШЕЛЕСТК И Й , а , е . Який видає , утворює шелест (у 1 знач.). Патер Алоїзій переходив від групи до групи , напахчений , елегантний , у шелесткій шовковій сутані кольору темної фіалки ( Тулуб , Людолови , І, 1957, 147); // Сповнений шелесту ; // Який викликає шелест .
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шелесткий, р. шелесткого, д. шелесткому, з. шелесткого, о. шелестким, м. шелесткім