Тлумачення із “Словника української мови”* ШЕЛЕСТК И Й , а , е . Який видає , утворює шелест (у 1 знач.). Патер Алоїзій переходив від групи до групи , напахчений , елегантний , у шелесткій шовковій сутані кольору темної фіалки ( Тулуб , Людолови , І, 1957, 147); // Сповнений шелесту ; // Який викликає шелест .
шелесткий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |