1. (про будівлю, споруду) Такий, що складається з кількох окремих, але об’єднаних загальним задумом архітектурних об’ємів (корпусів), з’єднаних між собою переходами, галереями або розташованих на одній території.

2. (спец., техн.) Такий, що складається з кількох окремих частин (корпусів), які функціонально пов’язані між собою та утворюють єдину конструкцію (наприклад, про судно, верстат, ракету).

3. (сільськогосподарське) Призначений для утримання бджолиних сімей у кількох окремих корпусах (вуликах), що становлять єдине господарство.

1. Призначений для одночасного використання або доступу з боку багатьох користувачів (зазвичай про комп’ютерні системи, програми, мережі тощо).

2. Такий, що підтримує роботу в середовищі, де є розмежування прав та облікових записів для різних осіб.

1. Який складається з кількох контурів, має декілька контурів; що характеризується наявністю кількох замкнутих контурів або контурних ліній.

2. У техніці, геодезії, картографії: такий, що складається з кількох окремих, не з’єднаних між собою ділянок або фрагментів, обмежених замкнутими контурами (наприклад, про земельну ділянку, деталь, графічне зображення).

1. (техн.) Такий, що має багато контактів, призначений для з’єднання з багатьма контактами або пристроями одночасно (про електричний роз’єм, пристрій тощо).

2. (спец.) Такий, що передбачає або здійснює численні контакти, взаємодії між учасниками процесу, системами або об’єктами.

1. (біол.) Який складається з багатьох комірок; багатоклітинний.

2. (тех.) Який має багато комір, відділів або секцій.

1. Який має багато коліс, призначений для пересування на великій кількості коліс (про транспортний засіб).

2. Який складається з кількох колісних пар або має кілька візків (про залізничний рухомий склад).

1. Який має багато кольорів, пофарбований у різні кольори; різнобарвний, строкатий.

2. Уживається як постійний визначник до деяких назв, що позначають явища, предмети або істоти, для яких характерна різнобарвність (наприклад, багатоколірна веселка, багатоколірний папуга).

1. Який має багато колін (суглобів, згинів) або складається з численних ланок, сегментів.

2. У ботаніці: що має стебло з багатьма вузлами (колінами), міжвузлями; колінчастий.

1. Який має дві або більше колій для руху поїздів (про залізницю, залізничну ділянку, колію).

2. Який має кілька паралельних смуг для руху транспорту (про дорогу, магістраль тощо).

3. Перен. Такий, що дозволяє одночасне здійснення кількох процесів, роботу в кількох напрямках або має кілька варіантів розвитку.