1. Стан, положення безправної людини або групи людей; позбавлення прав, можливості ними користуватися.

2. Відсутність правових норм, законності; беззаконня, беззаконність.

Властивість або стан того, що є прямим, без проміжних ланок, посередників або перешкод; пряме відношення, зв’язок або контакт.

Відверта, щира, природна манера поведінки, позбавлена штучності, нарочитості або складності; простота у спілкуванні.

1. Властивість авіаперельоту, під час якого літак здійснює шлях від пункту вильоту до пункту призначення без проміжних зупинок для посадки.

2. Здатність літального апарата (літака, безпілотника тощо) долати значні відстані без потреби в проміжній посадці для дозаправлення або технічного обслуговування.

Властивість авіаційного польоту, що здійснюється без проміжних зупинок між пунктом вильоту та пунктом призначення.

Характеристика авіаперевезення, маршруту або рейсу, що передбачає пряме сполучення без проміжних посадок для висадки чи посадки пасажирів.

1. Відсутність родинних зв’язків, спорідненості; самітність, ізольованість у соціальному або духовному сенсі.

2. Застаріле та рідковживане: стан або якість того, що не має породи, не є породистим; непородистість (про тварин).

1. Відсутність порядку, організованості; стан, коли все розкидано, розкидані речі, неохайність.

2. Порушення громадського порядку, суспільна непокора, заворушення.

3. Розлад, порушення нормальної діяльності, функціонування чого-небудь (наприклад, організму, механізму).

1. Масові порушення громадського порядку, що супроводжуються насильницькими діями, погромами, сутичками з правоохоронцями або іншими проявами громадянської непокори.

2. Стан хаосу, безладдя, організаційної або функціональної розбалансованості в якій-небудь сфері, установі або системі.

1. Відсутність породи, характерних ознак певної породи (переважно про тварин, особливо собак).

2. Перен. Відсутність благородного походження, аристократизму; плебейськість (про людей).

Стан, коли людина не може самостійно впоратися з чим-небудь, не знає, як діяти, і відчуває повну немічність; беззахисність, безсилля.

Відсутність необхідних засобів, можливостей або знань для вирішення проблеми чи подолання труднощів.

У психологічному сенсі — почуття втрати контролю, розгубленості та неможливості знайти вихід із складної ситуації.

Стан повної безпорадності, безсилля, неможливості впоратися з чим-небудь або знайти вихід із скрутного становища; безвихідь.