1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну місцевість або рід занять предків.

2. У місцевих говірках — зменшувальна форма від слова “баба” у значенні літньої жінки, часто з відтінком зневажливості або жартівливості.

3. (Заст., діал.) Можлива назва невеликих водойм, боліт або калюж, пов’язана з коренем “бак-” (вологий, багнистий).

1. Здатність сприймати зір, зоровий аналізатор; зір.

2. Процес сприйняття навколишнього світу за допомогою зору; те, що людина бачить, зоровий образ.

3. Уява, уявлення про щось; погляд, розуміння чогось, точка зору.

4. Те, що з’являється уві сні, у галюцинаціях або як надприродне явище; видіння.

5. (у комп’ютерній техніці та робототехніці) Технологія машинного аналізу зображень для отримання інформації або керування процесами.

1. Українське прізвище, поширене в Західній Україні, особливо на Львівщині та Тернопільщині.

2. (іст.) Представник української шляхетської (дворянської) родини герба Сас, що походить від галицького боярина Бача (XIV ст.) та володіла маєтками на Прикарпатті.

3. (за прізвищем українського громадського діяча та письменника XIX ст. Антона Бачевського) Назва села Бачевських (нині село Бачівське) у Львівській області, заснованого за його ініціативи.

Антибіотик поліпептидної структури, що продукується бактеріями роду Bacillus, застосовується переважно місцево (у вигляді мазі) для лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних чутливими до нього грампозитивними бактеріями.

1. Власна назва білкового токсину, що виділяється бактеріями роду Bacillus (зокрема, Bacillus subtilis), який має антибактеріальну активність і може пригнічувати ріст інших мікроорганізмів.

2. У загальнішому вживанні — назва речовини бактеріального походження, що має властивості антибіотика або ферменту.

1. Застаріла назва інфекційних захворювань, спричинених бактеріями роду Bacillus, зокрема сибірки.

2. У вузькому значенні — сибірка (хвороба тварин, що може передаватися людині).

Бацилурія — наявність бактерій у сечі, що є ознакою інфекційного ураження сечових шляхів або нирок.

1. Патологічний, нав’язливий страх перед зараженням будь-якими мікробами (бактеріями, вірусами тощо), що проявляється у панічній боязні бруду, дотиків до предметів загального вжитку, надмірному митті рук та інших компульсивних діях.

2. У розширеному значенні — ірраціональна, посилена стурбованість та огида до мікроорганізмів, що сприймаються як джерело небезпеки, часто пов’язана з обсесивно-компульсивним розладом.

Стан, коли людина або тварина є носієм патогенних мікроорганізмів (бацил, бактерій тощо), виділяє їх у навколишнє середовище та може заражати інших, при цьому сама не має клінічних ознак захворювання або хвороба перебігає в прихованій формі.

Особа, тварина або рослина, в організмі якої містяться та розмножуються збудники інфекційної хвороби, що виділяються назовні й можуть заразити навколишніх, при цьому сам носій може не хворіти або переносити хворобу в легкій формі.