бацитрацин

[bɑt͡sɪtrɑt͡sɪn] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    Антибіотик поліпептидної структури, що продукується бактеріями роду Bacillus, застосовується переважно місцево (у вигляді мазі) для лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних чутливими до нього грампозитивними бактеріями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бацитрацин, р. бацитрацину, д. бацитрацинові, з. бацитрацин, о. бацитрацином, м. бацитрацині, к. бацитрацине

Більше записів