Закреп чи запор — як правильно по-українськи
Правильне українське слово для позначення затримки випорожнення кишечника — «закреп», а не «запор», яке є калькою з рос. «запор».
Слово «запор» в українській мові означає «засув, замок на дверях» і не може вживатися у медичному значенні.
Пояснення
«Запор» — небезпечний омонім-суржик: в українській мові це засув або замок (те, чим замикають двері), а аж ніяк не медичний симптом. Нормативне слово — «закреп» (утруднене або відсутнє випорожнення). У медичних документах також вживають «констипація» (від лат. constipatio).
Слово «запор» в українській мові має цілком конкретне побутове значення — засув, клямка, замок: «засунути запор», «відкрити запор». Тому його вживання у медичному контексті є грубою помилкою, що веде до двозначності. Нормативний медичний термін — «закреп» (від «закріпляти», «затримувати»). У клінічній практиці також вживається «констипація» (лат. constipatio — ущільнення, затримання). Хронічний закреп є одним із найпоширеніших гастроентерологічних симптомів і діагностується за Римськими критеріями IV.
Правильно- Пацієнт скаржиться на хронічний закреп упродовж трьох місяців.
- Функціональний закреп у дітей часто пов’язаний із недостатнім споживанням харчових волокон.
- Для лікування закрепу лікар призначив осмотичний проносний засіб.
Неправильно- Пацієнт скаржиться на хронічний запор.
- Функціональний запор у дітей потребує корекції дієти.
- Лікар призначив проносне від запору.