Категорія: З

  • зіра

    1. (Cuminum cyminum) Однорічна пряно-ароматична рослина родини зонтичних, насіння якої використовується як гостра приправа; також саме це насіння.

    2. (Carthamus tinctorius) Однорічна олійна рослина родини айстрових, відома також під назвами сафлор фарбувальний або американський шафран.

    3. (Істор.) Міра довжини в Давньому Сході, що дорівнювала приблизно одній третині сучасного кілометра.

  • зір

    1. Здатність бачити, сприймати оком світло, кольори, форми предметів; зорова функція ока.

    2. Орган зору, око (зазвичай у множині — “очі”).

    3. Увага, пильність, спостережливість (переносне значення).

    4. (астрономія) Яскраве небесне тіло, що видиме вночі на небосхилі (окрім Місяця); зоря.

  • зіпхнутися

    1. Різко, з силою зіштовхнутися з кимось або чимось, налетіти, врізатися.

    2. У переносному значенні: несподівано зустрітися, зіткнутися з кимось або з якимось явищем, часто неприємним.

    3. Розм. Вступити в конфлікт, сутичку, посваритися з кимось.

  • зіпхнутий

    1. Який був штовхнутий, зсунутий з місця поштовхом або тиском.

    2. Переносно: який був примушений до чогось, зроблений під тиском або внаслідок інтриг (наприклад, про людину, яку усунули з посади).

    3. Розмовне: який перебуває у стані легкого сп’яніння, під чаркою.

  • зіпхнути

    1. Різким, рвучким рухом штовхнути когось або щось, змусити зміститися з місця, часто з метою позбутися чогось або звільнити простір.

    2. Переносно, розмовне: поспіхом, неохоче віддати, продати або збути щось комусь.

    3. Розмовне, у значенні зробити швидко, недбало або таємно: зіпхнути справу, зіпхнути листа.

  • зіпсутість

    1. Властивість або стан того, що є зіпсованим; пошкодженість, псування, дефектність.

    2. Моральний розклад, розбещеність, втрата моральних принципів.

    3. У техніці, лінгвістиці тощо — відхилення від норми, правильного стану або функціонування.

  • зіпсуття

    1. Стан того, що зіпсувалося, пошкодилося або погіршилося; результат псування.

    2. Моральний занепад, розбещеність, втрата чесності або добрих звичаїв.

    3. У техніці — несправність, вихід з ладу механізму або пристрою.

    4. У біології та сільському господарстві — процес гниття, розкладання органічних речовин.

  • зіпсутий

    1. Такий, що втратив первісні якості, добрий стан або придатність до використання; пошкоджений, дефектний.

    2. Про людину: такий, що має погані звички, аморальну поведінку; морально розкладений.

    3. Про їжу: такий, що почав гнити або розкладатися; несвіжий.

    4. Про стосунки, атмосферу: такий, що став неприємним, напруженим через конфлікт або неприємну подію.

    5. У техніці: такий, функціонування якого порушено; несправний.

  • зіпсуватися

    1. Втратити початкові якості, придатність, стати поганим, несправним, зіпсованим (про предмети, продукти тощо).

    2. Стати гіршим, погіршитися, втратити моральні чи етичні якості (про людину, стосунки, характер).

    3. Про погоду: стати похмурою, дощовою, негодувати.

    4. Розм. Зазнати невдачі, не вдатися, не відбутися за планом (про справу, подію).

  • зіпсувати

    1. Зробити поганим, непридатним для використання, пошкодити; вивести з ладу.

    2. Погіршити якість, стан, властивості чогось; втратити первинні позитивні характеристики.

    3. Викликати розлад, порушення в роботі організму, органу; завдати шкоди здоров’ю.

    4. Зробити когось гіршим у моральному плані; негативно вплинути на характер, поведінку.

    5. Розбестити, позбавити цноти (перев. про дівчину, жінку).

    6. Викликати псування настрою, зіпсувати настрій; розлютити, роздратувати.

    7. У грах: зіграти невдало, зробити помилку, що призводить до програшу.