Категорія: З

  • зіпнутися

    1. (розм.) Зігнутися, згорнутися, набути форми зіпу (випуклості, горба).

    2. (перен., розм.) Зігнутися, згорбитися (про людину).

    3. (перен., розм.) Зіпсуватися, прийти в нелад, несправність.

  • зіпнутий

    1. (про папір, картон тощо) Такий, що має зіп — поздовжню складку, загнутий, зігнутий по лінії.

    2. (перен., розм.) Зморщений, зігнутий, понівечений (про одяг, тканину).

    3. (перен., розм.) Збентежений, зніяковілий, пригнічений.

  • зіпнути

    1. (розм.) Зіпсувати, пошкодити, зламати щось, призвести до непрацездатного стану.

    2. (перен., розм.) Завдати шкоди, негативно вплинути на когось або щось (наприклад, на здоров’я, плани, репутацію).

    3. (перен., розм.) Сильно втомити, знесилити, вивести з ладу.

  • зіпертися

    1. Спиратися на щось, приймати стійку опору на якусь поверхню або предмет, часто з відчуттям напруги або зусилля.

    2. Переносно: ґрунтуватися на чомусь, мати щось за основу, опору (про думки, твердження, рішення).

    3. Розмовне: вперто чи рішуче чинити опір, не погоджуватися, упиратися.

  • зіпертий

    1. (про людину) такий, що має зіпертий (випнутий, опуклий) живіт; товстопузий, пузатий.

    2. (переносно, розм.) надутий, пихатий, зарозумілий.

  • зіперти

    1. (рідко) Надати чомусь вертикального положення, поставити, сперти на щось.

    2. (переносно) Покласти в основу, обґрунтувати щось на чомусь, сперти.

  • зіпатися

    1. (діал.) Торкатися, чіпати щось руками; перебирати, тривожити.

    2. (діал., перен.) Втручатися в щось, зачіпати когось, порушувати якусь справу.

  • зіпати

    1. (діал.) Тягнути, смикати, тримати щось міцно, не відпускаючи.

    2. (перен., діал.) Набридати, докучати комусь постійними проханнями, вимогами або увагою.

    3. (перен., діал.) Рухатися повільно або з труднощами, тягтися, ледве йти.

  • зіпання

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (рідко, заст.) Дія за значенням дієслова «зіпати»; витягування, виривання чогось із зусиллям.

  • зіпака

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

    2. У місцевих говірках може використовуватися як позначення незграбної, повільної або незворушної людини (заст., діал.).