зіперти

1. (рідко) Надати чомусь вертикального положення, поставити, сперти на щось.

2. (переносно) Покласти в основу, обґрунтувати щось на чомусь, сперти.

Приклади:

Приклад 1:
Зіперти — спинити («підо мнов аж ноги дрожуть, аби бор-ше додому, а вони зіпруть, та й мус сідати та роздавати дарунки»). Зіпертися — зупинитися, стати.
— Зеров Микола, “Камена”