1. Дія за значенням дієслова “зіпсувати”; стан за значенням дієслова “зіпсуватися”.
2. Те, що зіпсувалося; дефект, вада, пошкодження.
3. Перен. Моральний занепад, розбещеність, деградація.
Категорія: З
-
зіпсованість
Стан або якість того, що зіпсоване, тобто псування, пошкодження, деградація; втрата початкових властивостей, цілісності або функціональності.
Моральна або етична розбещеність, розпуста; відхилення від норм поведінки, що характеризуються аморальністю, розтлінням.
У техніці, харчових продуктах тощо — непридатність до використання або вживання внаслідок фізичного, хімічного чи біологічного пошкодження.
-
зіпсований
1. Такий, що втратив свої природні або належні якості, став непридатним для використання або гіршим; псутий, зіпсований.
2. Про людину: такий, що має погані звички, аморальну поведінку; морально розкладений.
3. У техніці, інформатиці: такий, що має пошкодження структури або даних, що призводить до неможливості його коректного використання чи відтворення.
-
зіпрітися
1. (про органічні речовини) Покритися пліснявою, почати гнити від вологості та спертого повітря; зігнити, зіпсуватися.
2. (переносно, про людину) Стати млявим, апатичним, втратити енергію через бездіяльність, перебування в одноманітному, душному середовищі.
-
зіпріти
1. (Про органічні речовини, продукти харчування) Псуватися, гнити в умовах недостатнього доступу повітря, вологи та тепла, набуваючи неприємного запаху та смаку.
2. (Переносно, про людину) Довго перебувати в приміщенні, в душному, закритому просторі, відчуваючи фізичний дискомфорт; засиджуватися.
3. (Розмовне, переносно) Ставати млявим, апатичним, втрачати бадьорість від бездіяльності, одноманітності або тривалого перебування в ізоляції.
-
зіпрілість
Зіпрілість — стан, коли щось (переважно органічне) зіпсоване, згниле, перестигле або перезріле, часто з неприємним запахом; синонім до “зіпсутість”, “гнилість”.
Зіпрілість — переносно: моральний або духовний занепад, розклад, внутрішня псута.
-
зіпрілий
1. (Про продукти харчування, переважно хлібобулочні вироби) Такий, що втратив свіжість, став твердим, сухим і нев’язим через тривале зберігання; зачерствілий.
2. (Переносно, розмовне) Про людину або її мислення: такий, що втратив гнучкість, свіжість сприйняття; закостенілий, застарілий у поглядах.
-
зіпріватися
1. (про органічні речовини, продукти) Псуватися, розкладатися під впливом мікроорганізмів, набувати ознак гниття, зазвичай з виділенням неприємного запаху; згнивати.
2. (переносно, розмовне) Довго перебувати в стані бездіяльності, нудьги, занепаду; засиджуватися, застоюватися.
-
зіпрівати
1. (про органічні речовини) Псуватися, гнити, розкладатися під впливом мікроорганізмів, вологи та тепла, набуваючи неприємного запаху; пріти.
2. (переносно, розмовне) Довго перебувати в стані бездіяльності, нудьги, застою; сидіти без діла в неприємних або задушливих умовах.
-
зіпонути
1. (діал.) Різко, з силою потягнути, смикнути когось або щось.
2. (перен., розм.) Швидко випити, ковтнути (перев. про алкогольний напій).