зіпсованість

[zipsoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Загальне) –

    Стан або якість того, що зіпсоване, тобто псування, пошкодження, деградація; втрата початкових властивостей, цілісності або функціональності.

  2. (Філософія) –

    Моральна або етична розбещеність, розпуста; відхилення від норм поведінки, що характеризуються аморальністю, розтлінням.

  3. (Техніка) –

    У техніці, харчових продуктах тощо — непридатність до використання або вживання внаслідок фізичного, хімічного чи біологічного пошкодження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зіпсованість, р. зіпсованості, д. зіпсованості, з. зіпсованість, о. зіпсованістю, м. зіпсованості, к. зіпсованосте

Більше записів