Значення
- (Загальне) –
Стан або якість того, що зіпсоване, тобто псування, пошкодження, деградація; втрата початкових властивостей, цілісності або функціональності.
- (Філософія) –
Моральна або етична розбещеність, розпуста; відхилення від норм поведінки, що характеризуються аморальністю, розтлінням.
- (Техніка) –
У техніці, харчових продуктах тощо — непридатність до використання або вживання внаслідок фізичного, хімічного чи біологічного пошкодження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зіпсованість, р. зіпсованості, д. зіпсованості, з. зіпсованість, о. зіпсованістю, м. зіпсованості, к. зіпсованосте