Словник Української
1. Астрономічний об’єкт — зірка, що має винятково великі розміри та світність, значно перевищуючи за цими параметрами звичайних зірок-велетів; остання стадія еволюції масивних зірок перед вибухом наднової.
2. Переносно — про людину, японіт або явище надзвичайної величини, значення, популярності або впливу в певній галузі.
1. Небесне тіло, що належить до головної послідовності діаграми Герцшпрунга–Рассела, характеризується відносно невеликими розмірами та масою (зазвичай від 0,08 до 8-10 мас Сонця) і в якому відбуваються термоядерні реакції перетворення водню на гелій; найпоширеніший тип зірок у Всесвіті, до якого належить і Сонце.
2. Білий карлик — компактний залишок еволюції зірки середньої маси після скидання зовнішніх оболонок, що вже не виробляє енергію шляхом термоядерного синтезу і підтримується тиском виродженого електронного газу.
3. Червоний карлик — невелика, холодна та відносно тьмяна зірка головної послідовності спектрального класу M, що має масу від приблизно 0,08 до 0,6 маси Сонця і надзвичайно тривалий час життя.
4. Коричневий карлик — субзоряний об’єкт, маса якого недостатня для підтримання стабільних термоядерних реакцій перетворення водню в гелій в його ядрі.
1. Астрономічний об’єкт, зірка, що має значно більші розміри та світність порівняно з Сонцем, перебуваючи на пізніх стадіях еволюції; тип зірки, що характеризується величезним радіусом і високою світністю при порівняно низькій ефективній температурі поверхні (наприклад, Арктур, Альдебаран).
2. У переносному значенні — видатна, надзвичайно популярна особа, яка сяє, домінує у певній сфері (мистецтво, спорт, наука тощо).
1. Небесне тіло, що видиме вночі на небосхилі як світла точка (крім Місяця), яке є самосвітним плазминим об’єктом, подібним до Сонця.
2. Геометрична фігура з променями, що розходяться від центру; символ, що має таку форму (наприклад, п’ятипроменева зірка).
3. Про людину, яка досягла видатних успіхів, слави, популярності, особливо в галузі мистецтва, спорту тощо (наприклад, зірка кіно, зірка футболу).
4. Військове або державне відзначення у формі багатопроменевої фігури (наприклад, орденська зірка).
5. Тварина, рослина або предмет, що мають характерну пляму, візерунок або форму, що нагадує зірку (наприклад, зірка на чолі коня, морська зірка).
1. Людина, яка схильна до необачних, ризикованих вчинків; відчайдух, шибайголова.
2. (переносне значення) Про щось дуже швидке, стрімке, що викликає захоплення або збудження (наприклад, про пригоди, події, темп життя).
1. Різко, з силою відокремитися від чогось, відірватися; перерватися (про щось, що було прикріплене, з’єднане).
2. Раптово початися, виникнути (про явище, дію, стан).
3. Різко змінити свій стан на більш інтенсивний, активний; розпочатися з напруженням (про процес, діяльність).
4. Втратити самовладання, стриманість; раптово виявити сильні емоції (злість, роздратування, регіт тощо).
5. Різко, поспіхом, часто необдумано почати діяти, рушити з місця.
6. Не відбутися, не статися через раптову перешкоду або скасування.
7. Зазнати невдачі, краху; не встояти під тиском обставин.
1. Різким рухом відокремити, відділити щось від чогось, зриваючи; обірвати.
2. Раптово припинити, перервати хід якоїсь дії, процесу або стану.
3. Не дозволити чомусь відбутися, перешкодити реалізації (намірів, планів, заходів).
4. Позбавити когось певного стану, положення, скинути з посади (розмовне).
5. Отримати, добути щось із зусиллям, часто з перешкодами (розмовне, наприклад, зірвати банк, зірвати аплодисменти).
1. Дія за значенням дієслова “зірвати” — раптове, різке припинення чогось, переривання процесу або стану.
2. Різка, несподівана зміна стану або ситуації, що супроводжується порушенням нормального перебігу подій.
3. У техніці та механіці — пошкодження, руйнування деталі або конструкції внаслідок перевищення допустимого навантаження.
4. У медицині — раптовий напад, приступ хвороби або патологічний стан, спричинений різким порушенням функціонування організму.
1. Який був зірваний, тобто відірваний, відокремлений від чогось різким рухом або силою.
2. Який був зірваний, тобто знятий, демонтований з поверхні або з місця кріплення.
3. Перен. Який був раптово перерваний, скасований або зруйнований (про плани, домовленості, стан).
4. Розм. Про людину: дуже втомлений, виснажений до краю, з останніми силами.
5. Розм. Про голос: хрипкий, сипкий, втрачений від крику або напруги.
1. Рідкісний вид хижих птахів родини яструбових (Accipiter gentilis), що мешкає в гірських лісах Карпат; тетерев’ятник.
2. Заст. або діал. Людина, що веде розпусний, безпутний спосіб життя; гульвіса, ледар.