зірка-карлик

1. Небесне тіло, що належить до головної послідовності діаграми Герцшпрунга–Рассела, характеризується відносно невеликими розмірами та масою (зазвичай від 0,08 до 8-10 мас Сонця) і в якому відбуваються термоядерні реакції перетворення водню на гелій; найпоширеніший тип зірок у Всесвіті, до якого належить і Сонце.

2. Білий карлик — компактний залишок еволюції зірки середньої маси після скидання зовнішніх оболонок, що вже не виробляє енергію шляхом термоядерного синтезу і підтримується тиском виродженого електронного газу.

3. Червоний карлик — невелика, холодна та відносно тьмяна зірка головної послідовності спектрального класу M, що має масу від приблизно 0,08 до 0,6 маси Сонця і надзвичайно тривалий час життя.

4. Коричневий карлик — субзоряний об’єкт, маса якого недостатня для підтримання стабільних термоядерних реакцій перетворення водню в гелій в його ядрі.

Приклади:

Відсутні