Словник Української
Зменшувально-пестлива форма до слова “зірка” — невелика зірка на небі.
Переносно: про людину, яка вирізняється талантом, популярністю або видатними здібностями, зокрема про артиста, спортсмена.
Переносно, заст.: про символ у вигляді зірочки, наприклад, нагороду, відзнаку або позначку.
1. (в астрономії) Назва зоряної величини, яка використовується для позначення блиску зір у каталозі “Bonner Durchmusterung” (BD); за цим каталогом зорі поділяються на зірні класи від 1 до 9, де 1z — найяскравіші, а 9z — найтьмяніші.
2. (у переносному значенні) Блискуче, чудово, відмінно (зазвичай про виконання чогось).
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “зірка” — невелика зірка, яскравий небесний об’єкт, що виглядає як крихітна блискуча точка на нічному небі.
2. Переносно: про блискучу, видатну, талановиту людину, зокрема артиста, спортсмена тощо, що привертає увагу своїми здібностями (наприклад, зірничка екрану, балету).
3. Біол. (заст. або діал.) Зіниця ока, крихітне відображення світла в оці.
4. Бот. Народна назва деяких рослин з дрібними яскравими квітками, що нагадують зірочки, наприклад, окремих видів фіалок, пролісок або зірочника.
1. Власна назва українського літературно-мистецького та громадсько-політичного альманаху, виданого у Львові 1834 року, до якого увійшли твори Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького та інших діячів “Руської трійці”.
2. Власна назва літературного альманаху, виданого у Києві 1906 року редакцією журналу “Українська хата”.
3. Власна назва українського літературно-мистецького журналу, що видавався у Львові з 1933 по 1939 рік.
4. Власна назва українського видавництва, що діяло у Львові в міжвоєнний період (1920-1930-ті роки).
1. Який має відношення до зірок, пов’язаний із зірками; зоряний.
2. Який має форму зірки, нагадує зірку.
3. Який відзначається, виділяється серед інших своїми видатними якостями, здібностями; блискучий, видатний.
1. Властивість або якість бути зіркою (у значенні: видатний діяч мистецтва, спорту тощо); популярність, слава, статус зірки.
2. (У фізиці та астрономії) Сукупність характеристик, що визначають зорю як небесне тіло; властивості, притаманні зорям.
1. Який має форму зірки або нагадує її за виглядом; зірчастий.
2. У ботаніці: про частини рослин (квіти, плоди тощо) — що має вигляд зірки, складається з розташованих по колу пелюсток, листочків, часток.
3. У зоології: про морських тварин (наприклад, голкошкірих) — що має променисту, зіркоподібну будову тіла.
Процес формування зірок із міжзоряного газу та пилу під дією гравітаційних сил.
1. Власна назва українського видавництва, що спеціалізується на випуску художньої, дитячої та пізнавальної літератури.
2. Рідкісне поетичне позначення метеора, «зоряного крила», що падає, або метафора для комети.
1. Властивість або якість об’єкта, що має форму зірки або нагадує її за своїми променями, контуром.
2. (Біол., мед.) Характерна будова клітини, тканини чи органу, при якій від центрального тіла відходять відростки, що надають їй вигляду зірки (наприклад, зіркоподібність нейронів, печінкових клітин).
3. (Астр.) Належність до класу зіркоподібних об’єктів у Всесвіті; властивість бути подібним до зірки за фізичними характеристиками.