Словник Української
1. Моряк, який відповідає за постановку, віддачу та утримання якоря на судні; матрос, що обслуговує якірні пристрої.
2. Робітник на верфі або в порту, що займається виготовленням, ремонтом чи зберіганням якорів.
3. (у спеціалізованих контекстах) Той, хто керує якірним пристроєм (наприклад, краном) при важких вантажних роботах.
Якірцевий (прикметник) — стосовний до якірця (невеликого якоря), призначений для нього або має його властивості.
Неозначений займенник, що вказує на невизначеність предмета, ознаки, кількості або способу дії, але з відтінком байдужості, несуттєвості вибору або можливості взяти будь-який із наявних; відповідає на питання «який?».
1. Неозначений займенник, що вказує на невизначену особу, предмет або явище, аналогічний за значенням до “деякий”, “один”, “хтось”, “щось”.
2. Уживається для вираження невисокої оцінки, незначності або зневаги щодо когось або чогось, часто з відтінком неуважності або невизначеності.
3. (У поєднанні з відносними займенниками або сполучниками “там”, “небудь”) Утворює неозначені займенники або прислівники зі значенням невизначеності: якийсь-небудь, якийсь-там.
1. Неозначений займенник, що вживається для позначення невизначеної, невідомої або несуттєвої ознаки предмета, явища, особи; певний, якийсь, той чи інший.
2. Уживається в риторичних питаннях або запереченнях для вираження сумніву, недовіри, зневаги щодо значущості когось або чогось (зазвичай з часткою “та”: який-такий там поет).
1. Діалектна (гуцульська) назва рослини з родини айстрових, відомої як вовчі лапки, вовча лапа або антеннарія дводомна (Antennaria dioica).
2. Рідкісне, застаріле позначення процесу невиразного, нечіткого вимови, мовлення, що нагадує звук «я-я-я».
1. Вимовляти звук «я» замість літери «є» в початковій позиції після приголосних або апострофа, що є характерною рисою деяких західних діалектів української мови (наприклад, «яч» замість «єч», «яго» замість «його»).
2. У ширшому значенні — говорити з діалектними особливостями, характерними для населення Гуцульщини або інших карпатських регіонів.
1. (розм.) Неправильно вимовляти звук [е] як [я] (зокрема, у словах, де пишеться літера «е»), що є характерною рисою говірки деяких регіонів України.
2. (перен., розм.) Говорити з помітним регіональним акцентом або діалектними особливостями, видаючи своє походження.
Якилина — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.
1. Орудний відмінок однини середнього роду займенника “який”, що вживається для позначення предмета, явища або ознаки, через яке або за допомогою якого відбувається дія, або для вираження обставин способу дії.
2. Орудний відмінок однини чоловічого роду займенника “який”, що вживається для позначення особи або предмета, через якого або за допомогою якого відбувається дія, або для вираження обставин способу дії.