drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Я

  • ясельця

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “ясла” — невеликі ясла, спеціально пристосовані для годування телят або іншої молоді худоби.

    2. (переносно, рідко) Уживається для позначення малого дитячого закладу, ясла-садка або його молодшої групи.

  • ясен

    1. Рід дерев родини маслинових з перистими листками та цінною деревиною (Fraxinus).

    2. Деревина такого дерева, що використовується в столярстві та виробництві меблів.

    3. (у множині, зазвичай «ясени») Поетичний символ рідної землі, України.

  • ясеневий

    1. Створений з дерева ясена, виготовлений з ясена.

    2. Призначений для ясена, пов’язаний з вирощуванням або обробкою ясена.

    3. Такий, що за своїми властивостями (наприклад, колір, фактура) нагадує деревину ясена.

    4. Який росте, знаходиться серед ясенів або в ясеневому лісі.

  • ясенелистий

    Ясенелистий (прикметник) — такий, що має листя, схоже на листя ясена (за формою, будовою або кольором).

  • ясик

    1. (історичне) Представник тюркомовного народу ясів (аланів), який у середні віки мешкав на території Угорщини та, зокрема, Закарпаття.

    2. (історичне, діалектне) Назва угорця або представника іншого тюркомовного народу в українській народній мові, переважно на Закарпатті.

    3. (рідковживане) Прізвисько або неофіційна назва мешканця міста Ясиня на Закарпатті.

  • ясина

    1. Рідковживана назва дерева ясен (Fraxinus excelsior) з родини маслинових, що має перисте листя та цінну деревину.

    2. Заст. або діал. Ясенова деревина, ясен.

  • ясир

    1. Полонений, захоплений у рабство під час війни або набігу (переважно про людей, взятих у полон кримськими татарами чи турками в XIV–XVIII століттях).

    2. (у множині) Сукупність таких полонених, рабів; також — торгівля ними.

    3. (переносно) Стан полону, рабства, підпорядкування.

  • ясирити

    1. Захоплювати в полон, брати в ясир (про татарських і турецьких загарбників).

    2. Позбавляти волі, робити рабом; поневолювати.

  • ясиритися

    1. (істор.) Потрапляти в ясир, ставати бранцем, полоненим (переважно про захоплених татарськими або турецькими загарбниками).

    2. (перен., розм.) Потрапляти в скрутне, безвихідне становище, опинятися в неволі або в повній залежності від когось.

  • ясирний

    1. Стосовний до ясиру, пов’язаний з ясиром (полоненими, захопленими в рабство).

    2. Який стосується торгівлі полоненими або перебування в полоні.