Словник Української
1. Той, хто займався захопленням людей у ясир (полон) для подальшого продажу в рабство, особливо під час набігів кримських татар на українські землі в XV–XVIII століттях.
2. У переносному значенні — жорстока, безжалісна людина, яка пригнічує, поневолює інших або жорстоко з ними поводиться.
Історичний термін, що означає насильницький захоплення людей (переважно жінок та дітей) з метою продажу в рабство або отримання викупу, практика, характерна для Кримського ханства та Османської імперії стосовно населення українських та інших земель у XV–XVIII століттях.
У переносному значенні — жорстоке підкорення, поневолення, перетворення на безправну власність.
Рід багаторічних трав’янистих рослин родини рутових, що мають сильний запах і часто викликають алергійні опіки шкіри при дотику в сонячну погоду; диктамус, неопалима купина.
Народна назва деяких видів дерев роду ясен (Fraxinus).
1. Прикметник, що означає: належний до ясена, властивий ясену, зроблений з ясена або пов’язаний з цим деревом.
2. Уживається у складі власних назв (географічних об’єктів, населених пунктів тощо), що вказують на місцевість, багату на ясени, або на історичну приналежність до певної території, пов’язаної з цим деревом (наприклад, Ясенне Урочище).
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “ясен” — молоде деревце ясена або його пагін.
2. Поетичне позначення молодого, стрункого ясена або зображення його в творі.
3. Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що походить від назви дерева.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “ясен” — молоде деревце ясена або невеликий ясен.
2. Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що вказує на зв’язок із ясеном (наприклад, місцевість, де ростуть ясени, або прізвисько людини).
1. Листяне дерево родини маслинових з перистими листками, цінною деревиною та характерними крилатими плодами, що поширене в помірній зоні Північної півкулі (рід Fraxinus).
2. Деревина цього дерева, яка відрізняється міцністю, пружністю та красивою текстурою, використовується в столярній справі, виробництві меблів, спортивного інвентарю та музичних інструментів.
1. Етнічна група кочового походження, що у середньовіччі мешкала на території сучасної Угорщини та Румунії, споріднена з аланами та осетинами; представник цієї групи.
2. Історична назва регіону Ясшаг (Jászság) на території Угорщини, де осіли яси.
3. (у множині, зазвичай з великої літери) Назва угорського міста Ясберень (Jászberény) та його околиць, адміністративного центру історичної області Ясшаг.