Категорія: У

1. Офіційний документ, що визначає організаційну структуру, цілі, завдання, порядок діяльності та управління юридичної особи (організації, підприємства, установи, об’єднання тощо), затверджений у встановленому порядку.

2. Збірник правил, що регулюють внутрішній порядок, дисципліну та повсякденне життя в монастирях, військових частинах, навчальних закладах або в певних громадах.

3. (іст.) Правовий акт, законодавчий документ, що мав силу основного закону в окремі періоди історії (наприклад, “Устав про цензуру”, “Статути Великого князівства Литовського”).

1. (істор.) Збірник правил, статутів або законів, що регулюють діяльність певної установи, організації чи братства (наприклад, церковного).

2. (істор., рідко) Установчий документ, статут; сукупність правил, що визначають порядок діяльності, права та обов’язки членів якої-небудь організації чи громадського об’єднання.

1. Дія за значенням дієслова “уставати” — процес підйому на ноги зі сидячого, лежачого або схиленого положення; піднесення тіла у вертикальну позицію.

2. (переносне) Поява, виникнення, зародження чогось (наприклад, сонця, місяця, зірок на небосхилі).

3. (переносне, рідковживане) Відновлення сили, бадьорості після втоми, хвороби; пожвавлення.

1. Спеціально підготовлена частина конструкції, що вставляється або вмонтовується в основну деталь для зміцнення, з’єднання або декоративного оформлення.

2. У поліграфії та книговиданні: окремий відбиток, ілюстрація, карта тощо, яка вклеюється або вкладається між сторінками видання.

3. У техніці: деталь, елемент або вузол, що монтується всередину або між основними частинами механізму, апарата, електричного кола.

4. У архітектурі та будівництві: вставна частина в конструкції стіни, прорізу, а також декоративна вставка на фасаді.

5. У текстільній справі та одязі: декоративна смуга тканини, мережива, шкіри тощо, вставлена в шов виробу для оздоблення.

1. Дія за значенням установити (установляти) — монтування, встановлення обладнання, механізмів, приладів тощо на постійне місце для подальшої експлуатації.

2. Сукупність змонтованого та готового до роботи обладнання, технічний комплекс, агрегат або пристрій, що виконує певну функцію (наприклад, холодильна установка, насосна установка).

3. Установа, організація або заклад, що виконують певні суспільні, адміністративні, наукові, освітні або інші функції (наприклад, державна установа, банківська установа).

4. В психології — сформована на основі досвіду та впливу зовнішнього середовища неусвідомлена готовність людини до певної діяльності, сприйняття, поведінки або оцінки.

5. В мистецтві — форма сучасного художнього твору, що є композицією з різноманітних предметів, об’єднаних за певним задумом автора.