Значення
-
Офіційний документ, що визначає організаційну структуру, цілі, завдання, порядок діяльності та управління юридичної особи (організації, підприємства, установи, об’єднання тощо), затверджений у встановленому порядку.
-
Збірник правил, що регулюють внутрішній порядок, дисципліну та повсякденне життя в монастирях, військових частинах, навчальних закладах або в певних громадах.
-
(іст.) Правовий акт, законодавчий документ, що мав силу основного закону в окремі періоди історії (наприклад, “Устав про цензуру”, “Статути Великого князівства Литовського”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. устав, р. уставу, д. уставові, з. устав, о. уставом, м. уставі, к. уставе