Категорія: У

  • усюди

    У кожному місці, скрізь, повсюдно.

  • усюдисущий

    Якість або властивість бути присутнім одночасно скрізь, у всіх місцях; всеприсутність (переважно як характеристика божества).

  • усюдихід

    1. Транспортний засіб, здатний пересуватися в умовах бездоріжжя та на пересіченій місцевості завдяки високій прохідності (наприклад, автомобіль з підвищеною прохідністю, болотохід, снігохід).

    2. Рідкісне прізвисько або прізвище, що вказує на здатність людини бувати скрізь або подолати будь-які перешкоди.

  • усюдихід-тягач

    Спеціальний транспортний засіб з підвищеною прохідністю, здатний пересуватися складним бездоріжжям та виконувати функції тягача для буксирування причепів або обладнання.

    Потужна колісна або гусенична машина, призначена для перевезення вантажів та людей у важкодоступній місцевості (тайзі, тундрі, болотах), часто використовується у геологічній розвідці, на наукових експедиціях або у військовій справі.

  • уся

    1. Форма жіночого роду однини знахідного відмінка присвійного займенника “увесь” (весь), що вказує на повний обсяг, цілісність або повну кількість чогось, що назване іменником жіночого роду.

    2. У мовленні може вживатися для посилення, виділення або узагальнення, наголошуючи на повноті охоплення ознаки, дії або стану, що виражається зв’язаним з нею словом.

  • усяк

    1. (розм.) Те саме, що всяк: кожен, будь-хто, будь-яка людина.

    2. (діал.) Те саме, що всяк: у будь-який спосіб, як-небудь.

  • усякання

    Усякання — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • усякати

    1. (розм.) Різко, несподівано втручатися в розмову або справу, перебивати когось, вкидаючи свої слова або зауваження.

    2. (заст.) Швидко та різко встромляти, всовувати щось кудись; втикати.

  • усякатися

    1. (розм.) Ставати сяким, набувати якихось ознак, властивостей; робитися схожим на когось або щось.

    2. (рідк.) Влаштовуватися, облаштовуватися десь, пристосовуватися до якихось умов.

  • усякий

    1. Кожний окремий із множини однорідних предметів, явищ, осіб; будь-який, кожен.

    2. Різноманітний, найрізніший, усілякий.

    3. Який не становить винятку; звичайний, пересічний, будь-який (часто з відтінком зневаги або іронії).

    4. У поєднанні зі словами «інший», «другий» або в повторенні — різний, неоднаковий, усілякий.