Словник Української
1. Стосовний до утилітаризму — філософської течії, що вважає корисність (утилітарність) основою моралі та критерієм оцінки людських вчинків.
2. Заснований на принципах корисливості та практичної вигоди, часто зі зневагою до духовних, естетичних чи етичних цінностей.
3. Прагматичний, суто практичний, що ставить на перше місце матеріальну вигоду або технічну доцільність.
1. Практичний, корисний, що має на меті досягнення конкретної користі або вигоди, часто без урахування естетичних, духовних або етичних аспектів.
2. Заснований на принципах утилітаризму — філософської теорії, де критерієм моральності вчинку є його корисність для досягнення щастя найбільшої кількості людей.
3. (У мистецтві, дизайні) Орієнтований на суто практичне призначення, функціональність, що часто супроводжується відмовою від художньої виразності та прикрас.
1. Філософська та етична категорія, що означає оцінку явищ, дій чи предметів виключно з точки зору їх користі, практичної вигоди; принцип, за яким корисність є вищим критерієм моральності та цінності.
2. Практичність, придатність для реального використання, зосередженість на утилітарному (корисному, функціональному) призначенні, часто в ущерб естетичним, художнім чи духовним якостям.
1. З точки зору практичної користі, вигоди; з прагматичною метою, без акценту на естетичні, духовні або інші цінності.
2. У спосіб, властивий утилітаризму (філософській концепції); згідно з принципом максимальної користі для найбільшої кількості людей.
1. Складений прикметник, що поєднує значення слів “утилітарний” та “прагматичний” і характеризує щось, орієнтоване виключно на практичну користь, вигоду та досягнення конкретного результату, часто зі зневагою до ідеалістичних, естетичних чи теоретичних аспектів.
2. У філософії та соціальних науках — що стосується підходу або світогляду, в якому критерієм цінності будь-якого явища, ідеї чи дії є їхня практична придатність та корисність для досягнення поставлених цілей.
1. Сфокусований на практичній вигоді та корисності, що характеризується прагматичним підходом, коли головними критеріями є зручність, ефективність і конкретний результат, а не естетичні, теоретичні чи ідеологічні аспекти.
2. (Про мистецтво, дизайн, архітектуру) Створений з чіткою орієнтацією на функціональне призначення та повсякденне використання, де форма цілком підпорядкована утилітарній функції.
1. Відходи, невжиткові або зношені предмети, що підлягають переробці або використанню як вторинна сировина.
2. (переносно) Щось безцінне, низькоякісне, що не має культурної чи мистецької цінності.
1. Спеціалізоване підприємство або пункт, де здійснюється збір, сортування, тимчасове зберігання та первинна обробка вторинної сировини (утилю) для подальшої переробки.
2. (У розмовній мові) Місце, де зосереджено велику кількість старих, зношених або непотрібних речей.
Утильгума — власна назва українського підприємства, що спеціалізується на переробці зношених шин та гумотехнічних відходів у вторинну сировину.
1. Підприємство, яке спеціалізується на промисловій переробці різних видів вторинної сировини (утилю) для її подальшого використання.
2. Розмовна назва заводу з переробки твердих побутових відходів, що передбачає їх сортування та утилізацію.