Значення
-
Філософська та етична категорія, що означає оцінку явищ, дій чи предметів виключно з точки зору їх користі, практичної вигоди; принцип, за яким корисність є вищим критерієм моральності та цінності.
-
Практичність, придатність для реального використання, зосередженість на утилітарному (корисному, функціональному) призначенні, часто в ущерб естетичним, художнім чи духовним якостям.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утилітарність, р. утилітарності, д. утилітарності, з. утилітарність, о. утилітарністю, м. утилітарності, к. утилітарносте