drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • усучаснюватися

    1. Ставати сучасним, відповідати вимогам, звичаям або технічному рівню теперішнього часу; модернізуватися.

    2. Набувати ознак, властивостей або вигляду, характерних для сучасності; оновлюватися.

  • усучити

    1. Привласнити щось чужоземне, запозичене, надавши йому ознак української мови, культури або національного колориту; українізувати.

    2. Рідко вживане значення: зробити когось своїм прихильником, привернути на свій бік.

  • усучитися

    1. (розм.) Нав’язати свою присутність, компанію або допомогу, втрутитися у щось без запрошення чи бажання інших; лізти зі своїми послугами.

    2. (перен., розм.) Про щось небажане, що з’явилося, виникло нав’язано або невчасно (наприклад, про думку, почуття).

  • усушка

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

    2. (діал.) Те саме, що усушування — процес втрати вологи, зменшення об’єму та маси чогось (переважно продуктів харчування) внаслідок висихання.

  • усушок

    Усушок — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • усхнути

    1. (про вітер) різко посилитися, почати дути з більшою силою; завіяти, задути.

    2. (перен., про почуття, стан) раптово виникнути, спалахнути, охопити когось.

  • усхнутися

    1. (діал.) Раптово схопитися, підвестися, зробити різкий рух тілом (зазвичай з місця або зі сну).

    2. (перен., діал.) Різко зреагувати, зворушитися, занепокоїтися через якусь звістку або подію.

  • уський

    1. Стиснений, короткий, вузький (застосовується переважно у власних назвах географічних об’єктів, наприклад, у топонімах).

    2. Стосунковий до міста Ужгорода або Ужгородського району (використовується як складова частина власних назв, наприклад, у назвах установ).

  • усього

    1. У значенні обмеженої кількості, суми або міри; лише, тільки.

    2. У значенні підсумовування або підбиття підсумків; загалом, разом.

    3. (У поєднанні з числівниками) Використовується для наголосу на незначній кількості а�бо для точного вказівки суми.

  • усього-на-всього

    Прислівник, що вживається для підкреслення незначної кількості, обмеженості чого-небудь; лише, тільки, всього лише.