Значення
-
Відходи, невжиткові або зношені предмети, що підлягають переробці або використанню як вторинна сировина.
-
(переносно) Щось безцінне, низькоякісне, що не має культурної чи мистецької цінності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. утиль, р. утилю, д. утилеві, з. утиль, о. утилем, м. утилеві, к. утилю
Походження слова (Етимологія)
Слово «утиль» означає відходи, речі, непридатні для безпосереднього використання, але придатні як вторинна сировина. Воно походить з російської мови, де «утиль» утворилося від латинського прикметника «utilis» (корисний, потрібний). Можливо, воно виникло як скорочення від російського «утильсырьё» (вторинна сировина), що базується на словосполученні «утилизированное сырьё» (утилізована сировина). Це слово пов’язане з поняттями утилізації та утилітаризму.