drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • утеряти

    1. Позбутися чогось, перестати мати щось, зазвичай через необережність, недбалість або несприятливі обставини; втратити.

    2. Позбавитися якості, властивості, стану або почуття; втратити (наприклад, здоров’я, довіру, надію).

    3. Допустити пропуск, неврахування чогось; втратити з уваги.

  • утерятися

    1. Зникнути, загубитися, перестати бути помітним або доступним для сприйняття (про предмет, явище, почуття тощо).

    2. Розсіятися, зникнути (про думки, увагу, пам’ять).

    3. Стати менш виразним, помітним; згладитися, стертися (про риси обличчя, сліди чогось).

  • утесатися

    1. (розм.) Старанно, ретельно вбратися, гарно одягтися; причепуритися.

    2. (перен., розм.) Набути певних бажаних рис, навичок; стати вправним, умілим у чомусь.

  • утеча

    1. Самовільне та таємне залишення певного місця (часто під вартою або під наглядом) з метою звільнення, порятунку або уникнення небезпеки.

    2. Швидке, поспішне віддалення, відхід від когось або чогось; втеча.

    3. Перен. Небажана втрата, витік чогось (наприклад, рідини, газу, інформації, коштів).

  • утечище

    1. Відокремлена, важкодоступна гірська місцевість, що природно захищена скелями або льодовиками і слугує притулком для людей або тварин.

    2. Місце, де можна сховатися, знайти притулок або врятуватися від небезпеки, переслідування тощо; укриття, сховище.

  • утиканий

    1. (розм.) Такий, що має багато утиків, отворів, щілин; продиравлений, пошарпаний.

    2. (перен., розм.) Про людину: дуже худий, кістлявий; такий, у якого виступають кістки (наприклад, ключиці, ребра).

  • утикання

    1. Дія за значенням дієслова “утикати” — закривати, затикати отвір чимось; затикання.

    2. (у техніці) Спосіб з’єднання деталей, при якому кінець однієї деталі (штифт, шип) вставляється в отвір (гніздо) іншої.

  • утикати

    1. Забивати, встромляти щось гостре в щось інше; втикати.

    2. Розміщувати, вставляти щось кудись, часто щільно або в обмежений простір; натикати.

    3. (у розмовному мовленні) Швидко йти, тікати, втікати.

  • утикатися

    1. (розм.) Ховатися, тікаючи від когось або чогось; уникати зустрічі, сховатися.

    2. (перен., розм.) Робитися непомітним, зникати з поля зору; занурюватися, загублюватися (наприклад, у натовпі).

  • утилізатор

    1. Пристрій або технічна система для переробки, знешкодження чи повторного використання відходів, непотрібних матеріалів або побічних продуктів виробництва (наприклад, утилізатор сміття, утилізатор тепла).

    2. Спеціалізоване підприємство або організація, що займається збиранням, перевезенням та переробкою відходів з метою їх подальшого використання або безпечного знищення.

    3. (у комп’ютерних технологіях) Програмне забезпечення або модуль, призначений для видалення непотрібних даних, звільнення пам’яті або знищення інформації (наприклад, утилізатор файлів).