утеча

[utɛt͡ʃɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Самовільне та таємне залишення певного місця (часто під вартою або під наглядом) з метою звільнення, порятунку або уникнення небезпеки.

  2. Швидке, поспішне віддалення, відхід від когось або чогось; втеча.

  3. Перен. Небажана втрата, витік чогось (наприклад, рідини, газу, інформації, коштів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. утеча, р. утечі, д. утечі, з. утечу, о. утечею, м. утечі, к. утече

Більше записів