уміло БукваУ 1. (від дієслова уміти) Вміючи, навчено, з навичкою, майстерно виконувати щось; діяти з умінням. 2. (рідше) Розумно, кмітливо, зі знанням справи; так, як слід. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←шталмейстерумілість→