Категорія: У

1. Швидко піти або поїхати звідкись, залишити якесь місце, часто таємно або раптово, щоб уникнути небезпеки, переслідування, покарання тощо; втекти.

2. Вийти за межі чогось, вилитися, висипатися через край (про рідину, сипкі речовини).

3. Проминути, пройти, минути (про час).

4. Вислизнути, випасти з рук; зникнути, загубитися.

5. Розм. Отримати можливість для вільного руху, дії після бути стриманим; звільнитися.

1. (розм.) Знайти притулок, сховатися від когось або чогось, втекти й заховатися в безпечному місці.

2. (перен.) Віддалитися від справ, турбот, знайти спокій і відпочинок десь.

1. Розбити, розтрощити, зробити тілесами (дрібними шматочками).

2. Переносно: жорстоко побити, покалічити або знищити когось.

3. Розм. Сильно догнати, наздогнати когось.

Утелющитися — дієслово, яке вживається переважно в розмовній мові та означає: 1. Набридливо, настирливо втручатися в чиїсь справи, докучати своєю присутністю або розмовами; лізти, чіплятися.

Утелющитися — 2. (переносно) Про щось небажане, неприємне: з’явитися, настати, часто несподівано або в невідповідний момент (про думки, почуття, явища).

1. Рухаючи чимось по поверхні, видалити рідину або забруднення; витерти насухо.

2. Зібрати рідину, що виступила (наприклад, піт, сльози), прикладаючи до чогось тканину, серветку тощо.

3. Перен., розм. Змусити когось замовкнути, принизивши або давши рішучу відсіч у суперечці; посоромити.

4. Діал. Стерти, зітерти (наприклад, напис).

1. Ретельно витерти собі щось (обличчя, руки тощо), зняти вологу або бруд.

2. Розм. Непомітно піти, зникнути, вийти (часто після якоїсь провини або незручної ситуації).

3. Розм. Потрапити кудись, проникнути (часто обманом або використавши нагоду).